як і коли дресирувати собаку? поширені помилки.

 
 

як і коли дресирувати собаку? поширені помилки.

як і коли дресирувати собаку? поширені помилки.



Серед собаківників існує низка помилкових переконань стосовно виховання їхніх чотирилапих підопічних. У цій статті спробуємо спростувати найпоширеніші з них.

1. Дресирувати варто тільки породистих собак.         

  Справа в тім, що більшість українських дресирувальних шкіл беруть свій початок від часів Союзу, коли поняття дресирування асоціювалося здебільшого зі службовими собаками. Мабуть, саме звідси й корінь цього помилкового твердження. Виховання доступне всім собакам, незалежно від породи. Головним визначальним фактором тут є культурний рівень власника, який прагне мати поруч з собою видресируваного, соціально адаптованого собаку.

2. Дресируванню підлягають лише собаки великих порід.

  Чомусь у суспільстві стійко побутує думка, що від собак середніх і дрібних порід значно менше неприємностей, ніж від великих. Безперечно, певна істина в цьому є, але з собаками менших порід треба так само працювати, інакше виростите маленького монстра, який буде диктувати вам і вашим родичам свої правила. На користь цього свідчить статистика, яка стверджує, що декоративні породи собак упевнено тримають лідерство в проявленні агресії і кусанні людей. 

3. Дресирувати собаку необхідно починати не раніше дев’яти місяців.

  Безперечно, загальний курс дресури необхідно вивчати, коли в собаки вже більш-менш сформована психіка. Найкраще це починати робити, коли вашому вихованцю виповнилося півроку. А ось виховувати елементарний послух, гармонійні стосунки з господарем, якості, які необхідні собаці в повсякденному житті, необхідно вже з перших днів. Лише деякі складні елементи дресури, як скажімо, охоронна служба, вивчають у більш дорослому віці: після дев’яти місяців чи навіть року життя.

4. Деякі собаки не піддаються дресируванню.

  Справді, собаки, так як і ми, люди, мають різні характери й різні можливості та здібності. Не всі собаки можуть однаково добре затримувати злочинців, знаходити наркотики чи перемагати в змаганнях зі спортивного дресирування. Проте кожному необхідний певний підхід і виховання. Способи та методики, ефективні та придатні в одному випадку, можуть зовсім не допомогти і навіть нашкодити в іншому. Саме тому рекомендую виховувати собаку під керівництвом досвідченого фахівця.

 5. Собака піддається дресируванню тільки до певного віку.

  Безумовно, основний розвиток нервової системи собаки відбувається до статевого дозрівання. У цей період триває найактивніше накопичення інформації про навколишній світ. Саме тому період з трьох до дев’яти місяців є найсприятливішим для виховання собак (але не для службового та спортивного дресирування!). Однак, це не означає, що в більш пізньому віці займатися вихованням недоцільно. Просто пізніше собака не завжди хоче підпорядковуватися й засвоювати необхідну інформацію. Собака скоріш за все в пізньому віці вже не буде відмінником у навчанні, але опускати рук не варто, а відома істина гласить, що вчитися ніколи не пізно. Як показує досвід – собакам також. 

6. Навчання команд послуху й підпорядкування негативно позначається на захисній службі.

  Якщо розглядати послух як бездумне придушення в собаці будь-якої ініціативи, і основним методом навчання зробити залякування й побиття, навряд чи можна буде виховати відважного охоронця. Такий спосіб виховання взагалі примітивний і не ефективний. Найкращим методом виховання є створення тісних взаємин між господарем і собакою, формування у собаки бажання захищати свого “лідера”, охороняти свою територію. А також виховання команд послуху, які є, так би мовити, базовою освітою для собаки і дають можливість керувати твариною. Без вивчення команд послуху неможливе повноцінне освоєння будь-якої спеціальної служби, в тому числі захисної. Тому, якщо інструктор пропонує вам вивчати захисну службу, не пройшовши курсу  слухняності, варто піддати сумніву його професіоналізм.

7. Собака може слухатися й підкорятися лише одному члену сім’ї.

  Зазвичай  собаки спочатку надають перевагу одному члену сім’ї, вважаючи його “лідером” або “ватажком зграї”. Однак, коли собаку починають дресирувати, цей пріоритет зміщується на користь того, хто більше і правильніше займається з собакою. Тому ідеально, якщо у вихованні собаки беруть участь усі члени родини: чоловіки і жінки, діти і дорослі, кожен з них використовує у вихованні однієї і тієї ж собаки різний підхід. Чоловіки частіше використовують як стимул свій авторитет і строгість, а діти добиваються успіхів у дресируванні, захоплюючи собаку цікавим іграми. Тому заняття дресируванням, в яких бере участь вся сім’я, надзвичайно корисні.

8. При жорсткому вихованні собака стає агресивним.

  До неслухняних собак під час виховання іноді необхідно застосовувати, так би мовити, сильну руку. У декого виникає враження, що саме це жорстке поводження і робить собак агресивними. Це неправильно. Саме при жорсткому, а не жорстокому! вихованні собака стає більш спокійним, упевненим й поступливим, оскільки він починає розуміти субординацію і, таким чином, підкорюється сильнішому “членові зграї”, “лідеру” – своєму господареві.

 9. Собака, навчений за допомогою ласощів, ніколи не буде працювати без них.

  Це судження також помилкове. Неправильно називати застосування ласощів “підкупом” тварини. Адже при навчанні необхідно використовувати заохочення. Ми ж люди, ходимо на роботу за зарплату, а не просто так, діти в школі мають стимулом до навчання добрі оцінки, то чому собака має виконувати наші команди за так?

10. У жодному разі не можна бити собак.

  Це доволі  суперечлива тема. Звичайно, ніхто не закликає бити собак, але іноді виховні моменти потребують, хоча б раз гаряче прикластися до собачих сідниць скрученою в трубочку газетою, ніж потім мати проблеми зі здоров’ям своїх близьких чи вашого собаки. А найкраще братися за виховання собаки ще з юного віку, робити це грамотно й правильно, консультуючись з професіоналами, тоді у ваших стосунках не виникатимуть неприємні ситуації й не доведеться застосовувати покарання .

 11. Щоб уберегти від покусів дітей, необхідно обмежити їхнє спілкування з собаками.

  Потрібно правильно виховувати і дітей, і собак, адже спілкування між ними позитивно впливає на їхній розвиток. Ви не зробите добра своїй дитині, якщо будете забороняти їй спілкуватися з тваринами. Проте таке спілкування має бути розумним. Не дозволяйте дітям завдавати болю собакам, особливо цуценятам. Однак, оберігайте дітей від сук, що мають маленьких цуценят, не залишайте їх на одинці з собачими мамами, які керовані інстинктами можуть спричинитися до нещастя.  

 12. Для безпеки оточуючих, собака повинен завжди бути на повідку та в наморднику.

  Звичайно, це правило особливо стосується людних місць і виконувати його потрібно беззаперечно. Повірте, дотримуючись його, вам вдасться уникнути багатьох проблем, а ваш собака доживе в мирі й злагоді з навколишнім світом до глибокої старості. Однак, вкотре наголошу, собаку необхідно правильно виховувати, він має бути безпечним для суспільства й адекватним, спокійним і врівноваженим. Нехай поруч з вами буде розважливий друг, якого можна вигуляти без намордника й повідка в тихому сквері, й бути впевненим, що він миттєво виконає в разі потреби команду послуху, ніж водити на повідку й у наморднику агресивного монстра, якому ви самі не можете дати ради.

13. З собакою не варто розмовляти. Спілкуватися з собакою треба тільки за допомогою команд.

  Можливо, якщо ви  прикордонник або міліціонер, а з собакою вас пов’язують винятково ділові стосунки, то цього цілком достатньо. Але для собаки-друга цього замало. Та й перебуваючи у тісному спілкуванні з собакою, вам, безперечно, захочеться поговорити з ним, побачити зацікавлений погляд свого друга, який просто таки випромінює повне розуміння вашої бесіди. Від спілкування з вами собака ставатиме соціалізованою. Вона не розумітиме слів, але бездоганно вловлюватиме й реагуватиме на вашу інтонацію. Від цього ваші стосунки тільки зміцніють.

А що Ви думаєте про це ? Поділіться. Ваш коментар цінний

для мене ! Запитуйте і я обов’язково відповім Вам !



Обновлен 27 мар 2016. Создан 20 ноя 2014